Сучасні патріотичні вірші: авторська поезія про Україну

Посилала донечка таткові малюнок Той, де зобразила себе і його, А іще рідненьку люблячу матусю, Для нього старалась рідного свого. Від того тепліше на душі хай стане, Хай відчує здалеку велику любов, Що його чекають донька та кохана, Захищає ж землю, як справжній герой. Ми з тобою, рідний […]

Люблю свій край я рідний калиновий Та верб над ставом весняний танок, Теплого літа з квітами розмову, Осінній помаранчевий вінок. Зелен-барвінку погляд той блакитний І жовтих груш в саду та яблук смак. Як же тебе, Вкраїно не любити? У цілім світі кращої нема. 2016 р.

Червоні ягоди калини На білому снігу, Неначе краплі крові сина, Який впав у бою. Ягідки вітерець розсипав Недбало тут і там. За Батьківщину син загинув, Не здався ворогам. Птахи ті ягоди збирають, А мати крадькома Хусткою сльзи витирає, Синочка ж бо нема. Примерзлі ягоди калини Птахи будуть клювать. […]

Давайте разом посміхатись , Разом радіти , веселитись . Наче сонечко яскраво світить , І серце радісно блищить . У серці ,наче чистому та синьому, у кожній людині, У кожній пташці , у кожній тварині. Помаранчевою фарбою ллється , Наче озеро велике. І синє небо , і жовте […]

Ось і січень прощається з нами, Владу лютому передає, Який землю засипле снігами, Бо зима іще візьме своє. Але сонечко вище піднялось, Недалеко вже і до весни. Її мирної нам би бажалось Та вертались додому сини Й донечки України-матусі До коханих, дітей та родин. Щоби край наш чудовий […]

Щотижня нові прапори… Щотижня нові прапори, Тріпочуть весело на вітрі, Та, щось не весело мені, Серед вінків і свіжих квітів. Серед новесеньких хрестів, Що на могилах виростають, Серед вдовиць і матерів, Що серце плачем розривають. Шумлять знамена, мов живі, Припнуті линвами міцними, Десь в розсип, кожен на щоглі, […]

Усі ми свободолюбний і гордий народ, Козацького ж роду прадіди наші й діди, Разом боронили землю свою від заброд, А також пліч-о-пліч у радості час та біди. Їм, ворогам рідний край не дамо на поталу, Нізащо тут не дозволимо хазяйнувать, А зробимо все, щоб, Вкраїнонько ти розквітала, Ми […]

Гірко плакала калина За синами України, Які впали у бою За Вітчизну за свою. А ягідки червоненькі Падали на сніг біленький Й замерзали на морозі, Наче ті прозорі сльози. Простягала руки-віти, Ніби прагла захистити Ще живих та взять в обійми Ніжні теплі материнські. Їм залікувати рани Та пишатися […]

Вітер в степу розвиває сорочку. Ти стоїш, не вірячи, мовчки. За спиною срібна шабля блищить В синім небі білий голуб летить. Вкотре настав злий, темний час, Ніхто не врятує дім, окрім нас. Забили литаври, час йти до бою За родину, Батьківщину і волю. Батьківська земля - наш оберіг, […]

Не для війни я ростила синів, А для любові плекала я дочок. Але плюнрувать мою землю посмів "Добрий" сусід, який знищити хоче Все, що я маю: і села й міста Та найжахливіше - діток рідненьких, Кровинок моїх, я ж без них сирота, Прожити не може без діточок ненька. […]

Як тебе не любити, мій краю Подільський? Ти, мов батько для мене із дитячих літ. А твої краєвиди: поля й чисті ріки, Береги та долини, у них світ увесь. І куточечок твій. та частинка твоя, Де родилась і виросла - серденьку милі. Рідна матінко-земле найкраща моя, Ти творити […]

Визирнуло сонечко крізь осінні хмари І теплом торкнулося білих хризантем. Починався гарно цей осінній ранок, Трішечки й забулося, що війна іде. Та вона нагадує про себе так часто Вибухами димними дронів і ракет, Ніяк не вгамується ненаситна раша Та стрілять продовжує уночі і вдень. Господи, дай силоньки нашим […]