Сучасні патріотичні вірші: авторська поезія про Україну

Гірко плакала калина За синами України, Які впали у бою За Вітчизну за свою. А ягідки червоненькі Падали на сніг біленький Й замерзали на морозі, Наче ті прозорі сльози. Простягала руки-віти, Ніби прагла захистити Ще живих та взять в обійми Ніжні теплі материнські. Їм залікувати рани Та пишатися […]

Вітер в степу розвиває сорочку. Ти стоїш, не вірячи, мовчки. За спиною срібна шабля блищить В синім небі білий голуб летить. Вкотре настав злий, темний час, Ніхто не врятує дім, окрім нас. Забили литаври, час йти до бою За родину, Батьківщину і волю. Батьківська земля - наш оберіг, […]

Не для війни я ростила синів, А для любові плекала я дочок. Але плюнрувать мою землю посмів "Добрий" сусід, який знищити хоче Все, що я маю: і села й міста Та найжахливіше - діток рідненьких, Кровинок моїх, я ж без них сирота, Прожити не може без діточок ненька. […]

Як тебе не любити, мій краю Подільський? Ти, мов батько для мене із дитячих літ. А твої краєвиди: поля й чисті ріки, Береги та долини, у них світ увесь. І куточечок твій. та частинка твоя, Де родилась і виросла - серденьку милі. Рідна матінко-земле найкраща моя, Ти творити […]

Визирнуло сонечко крізь осінні хмари І теплом торкнулося білих хризантем. Починався гарно цей осінній ранок, Трішечки й забулося, що війна іде. Та вона нагадує про себе так часто Вибухами димними дронів і ракет, Ніяк не вгамується ненаситна раша Та стрілять продовжує уночі і вдень. Господи, дай силоньки нашим […]

Чи близько буду чи далеко, Лечу до тебе, мов лелека, Батьківська земле, отчий краю, Як тільки вільну днину маю. Воду долонями черпаю Із джерела, що в лісі скраю, Наснаги й сили набираюсь, Душа ж моя відпочиває. П"янію як вдихну повітря, Мене осяє радість світла, Стає так легко та […]

Стояли біля двору три дуби, Їх тут іще мій прадід посадив. А поруч виросла струнка біла берізка, Тулилася до них так близько-близько. Оті дуби були, немов брати, Берізонька - то рідная сестриця. Свою країну захищать пішли Усі чоловіки з того обійстя. У хаті залишились мати й доня, Чекали […]

Згадуєм нині події минулі, Бо не забути авганський той біль. Вже й в Україні тепер свистять кулі, Які посилає, здавалось би "свій". Він хоче поставити нас на коліна Та цьому не бути ніде і ніколи. Ми - патріоти свої країни, Для нас головне мир, свобода і воля. 2016 […]

Вишивана сорочка - матусина доля, А барвистий рушник діточкам оберіг. Простеляє на стіл скатертину вже доня І на власні узори кладе святий хліб. Любить це рукоділля онучка маленька, Рученята умілі теж має дитя. Щоби наша держава Україна-ненька Завжди так квітувала як це вишиття. 2015 р.

Забирає війна найкращих, Котрі землю боронять свою. Дітоньки це рідненькі наші, На жаль гинуть в запеклім бою. Непоправна для нас це втрата, Бо найвища цінність - життя. Про всіх будемо пам"ятати Хто загинув.Хоч дні летять, Не забуде нікого Вкраїна, Хто на захист Вітчизни став. І про доньку свою, […]

Лунає гімн лунає гімн Лунає гімн мого народу Що чутно в нім що чутно в нім В нім дух і присмак перемоги Іде війна іде війна Чи доживемо до весни За нами Бог за нами Бог Ми ждем закінчення війни Пролита кров пролита кров Моя Вітчизна у вогні […]

В ярмі війни давно вже наш народ Під звук тривог Вітчизна засинає Героям вже не треба нагород Вони назавжди світ цей залишають Веде війну нескорений народ Під вічним небом волю здобуває Незламність генетичний код Народ такий ніколи не вмирає Земля в крові страждає Україна Війна це зло й […]