Сучасні вірші про життя: авторська поезія, мудрість та натхнення

Ти мій сум, моє кохання, В поемі цій ще не кінець. Лиш біль сердечного страждання, Не зміг завести під вінець. -Мені нікого вже не треба, Сказала ти мені. Лише плакуча верба З тобою у ці дні. Ти вже готова до зірок, Я обіймаю твої руки. Ти робиш несміливий […]

Мені сьогодні знову снилась ти… Твій голос чую навіть через сон, Коли спросоння піднімаю телефон. Життя не вайбер, не зітреш його рядки. Ти мені снишся, знаєш це чи ні? Мій ангеле, сумую за тобою. До мене йдеш ти легкою ходою, Ступаючи нечутно, наче уві сні.

Ніжним коханням ми запалили тисячу зірок. В серпневу ніч нам світ відкрив свої бажання. Живу лиш словом я твоїм, що ми удвох Нашим серцям відкриємо дорогу до єднання. На небі зорепад вже зустрічає осінь, В свої обійми вечір загорта дерева. Вони сором`язливі, жовтокосі, Їм сниться міст і річка […]

Я зустрів її, вона ідеальна, І на кухні чаклує гарнір, Хазяйнує з самого рання Зіронька яскравіша із зір. Я цілую її стомлені руки І солодкі, як вишня, вуста, Мого серця закохані звуки, І трояндами квітне душа. Та чому я заснути не можу А все згадую мавку з лісів? […]

Сумних мелодій я тобі не напишу І не скажу, що часу вже немає. Торкаючись тебе, напевно, я грішу, Але коли ти поряд - серце завмирає. В калейдоскопі почуттів згораю знов, Цей вогник запалив наше кохання. І почуття у нас з тобою більше за любов, Обійми наші - більше […]

Вже кригою замерзли наші почуття, і ніби не було кохання, Але згадай про наші відчуття і в небесах сердець єднання. Ти вже не та, це все зробив з тобою шлюб колишній, Але я знову тут стою, і на цей раз для тебе я не лишній. Цей другий шанс […]

Ще мороз все листя не забрав, А я зустрів тебе і покохав. Серед снігів тепло мого кохання Палахкотить від вечора до рання. Наші серця легкі, як дві сніжинки, Що бились в унісон, як ті жаринки. Серед багаття почуттів згораю - Кохаю більше за життя, кохаю…

Зимовий вечір крилами кохання зігріває. Мороз не злиться, він уже все знає, Що я закоханий стою на кризі почуттів. О, лиш би лід не тріснув, цього я хотів! Хурделицею завіва вітер холодний, Та що зима, як я вже не самотній! Мороз тріскучий не злякає жодний, Ти інеєм малюєш […]

Згораємо ми, як свічки, хто завтра, А хтось сьогодні не досвітить ніч, І в полум`ї кохання розгледіти варто, Щоб розповісти про нього віч на віч. За горизонти відлітаємо самотні, Шукаючи зірку то синю, то білу. Кохану знайду я навіть в безодні, І зараз думками до тебе лиш лину. […]

Кохаю, мила, і чекаю. Ти далеко, Лише листи несуть тобі лелеки. Вони, як ти, щороку відлітають. Про рідний дім на мить згадають. А в нас зима, зимові заметілі, хуртовина… У тому, що не разом ми, немає нашої провини. Твій образ візерунками на склі мороз малює. А сонце зранку […]

Вже не шукаю.... А кохання, Бог подарує мені знов. Я тільки мрією живу - і не живу без наших розмов. А в моїх снах лише твої вуста і милі очі волошкові, Коли тебе нема, нема й мене без твоєї щирої любові Я тебе бачу в моїх снах, ти […]

Твої зелені очі мені дарують щастя кожен день. Їх хочу бачити щоночі і щоранку, В них стільки світла, доброти, пісень, В них - море в зорянім серпанку. Лиш ти не загуби мене серед високих трав, Світитиму тобі крізь ніч ясним вогнем. Знай, вічність цілу я тебе таку чекав... […]