Коли темрява тінню накриє,
І здається — немає вже сил,
Пам’ятай: у серці іскра жевріє,
Світло те, що ніхто не згасив.
Коли шлях загубився в подіях,
І сніги заглушили весну —
Ти шукай ту надію у мріях,
Вона завжди веде в глибину.
Бо світло ніколи не згасне,
Воно тихо горить у душі,
Якщо ти, не даси йому впасти.
Коли маяк, на тривожній межі.
І коли піднімаєшся знову,
Після бур, після втрат і вагань —
Світло стане твоєю основою,
Шляхом віри, теплом сподівань.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
