ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Новинки    Слово, що тримає.

Слово, що тримає.

Іноді думаю, що все це дарма,
Сумніви душать, тривога одна.
Хочеться кинути, втекти від усього,
Але серце натякає: "Надія ще є, вона не згасає"
Стус теж вагався, та йшов крізь біду,
Не зламався у таборі, в темнім льоду.
Його рядки то є приклад і сила,
Що навіть у темноті його світ не згасила.
Я дивлюсь на нього й беру собі знак:
Боротись до кінця, не робити крок назад.
Хай сумніви рвуть, хай терзає печаль,
Але в слові є правда, а в правді є сталь.

<br>Валерія

Автор: 

Валерія

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]