Іноді думаю, що все це дарма,
Сумніви душать, тривога одна.
Хочеться кинути, втекти від усього,
Але серце натякає: "Надія ще є, вона не згасає"
Стус теж вагався, та йшов крізь біду,
Не зламався у таборі, в темнім льоду.
Його рядки то є приклад і сила,
Що навіть у темноті його світ не згасила.
Я дивлюсь на нього й беру собі знак:
Боротись до кінця, не робити крок назад.
Хай сумніви рвуть, хай терзає печаль,
Але в слові є правда, а в правді є сталь.
Валерія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
