Її сміх — жайвір над полем,
Що будить світанки з роси,
Він лине у небо поволі,
Як акорд неземної краси.
Він гріє, коли холодніє,
І тане у сонячних снах,
Він серце моє оживляє,
Як промінь у рідних руках.
Її сміх — то радість і диво,
Що крила дає мені знов,
І навіть в годину тужливу
У нім розцвітає любов.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
