Заходьте на каву, а може й на чай
Відвертою буде розмова нехай…
Про те що бентежить та душу ятрить
Побудьте собою, одну хоча б мить…
Бо в мареві днів і буремних подій
Як часто ти бути зрозумітим хотів?
Щоб почули тебе і побачили суть,
А не лиш обмовляли, не знаючи путь.
Бо легше за все вигадати химеру
Чи заздрити вдачі чужій поза межи…
Хочеться бути беззбройним із кимось,
Щоб зрозумів і почув бодай хтось….
Не вдарив у спину, а поруч лиш був,
І не використав проти тебе, що чув…
Важливо для всіх нас лишатись собою
Особливо, коли живеш на полі – для бою…
Бо зранку шахеди, вночі вже ракети,
А можуть послати і з неба касети…
Повітряні будуть нехай поцілунки,
А не тривоги і так безрахунку…
По колу йдуть дні і міняються ночі,
На світ споглядають невиспані очі….
Життя ж бо триває для нас між тривог
Поки йде війна і бій веде наш ворог…
Забудь вже про межі та будь лиш собою
Заходь на чай не залишайсь самотою…
24.11.2025 р
Брезіцька Ольга
