Сучасні вірші про війну: авторська поезія незламності

РАНОК ПІСЛЯ НОЧІ Була́ тривога, сльо́зи, біль, Не знала я чи зможу встати, В думках, неначе заметіль, Не стала Бога проклинати. І тиша в серці, наче ніч, Вкраїна-ненька вся у ранах, Торкавсь, напевно, Ангел пліч, Аби не втілив ворог плани. Війна гірка, як хліб без рук, Щоразу сльо́зи […]

Спинився крок… І затихла дорога, Хоч серце йшло уперед до кінця. Тримав наш край на плечах, як підмога, І жив для доньки, для дому, для серця. Ростив добро — і руками, і словом, Стояв, як мур, без вигадки й прикрас. На всі руки плотник, зварник, і знову Боєць, […]

Коли нам сонце гімн життя співає, Війна продовжує творити чорну справу. Від ран у полі воїн помирає, Від болю корчиться , кляне війну криваву. А поряд бій жорсткий кипить, клекоче. І какофонія полохає повітря. Війна із насолодою регоче. Рве навпіл простір, випускає в світ жахіття. Десь вдалині, за […]

Димом зітхала тиша очищена, Вітер розносив крик чужини. Дорога до дому — знищена, Та серце вперто шукає стежини. Попіл лягає на босі кроки, Небо мов рана — темне, без снів. Я повертаюсь, хоч шрами глибокі, Але кожен подих тамує біль. Місто мов тінь — нищівна, глибока, Та серед […]

Горить земля, міста стоять в вогні, ‎На ній сліди розбитої тривоги. ‎Країно, ти стоїш в німім жалю, ‎Та все ж тримаєш небо на підмозі. ‎ ‎Міста розбиті , в темній самоті, ‎Де вулиці вже не впізнати з фото. ‎Колись сюди ішли дороги мрій, ‎Тепер лиш запах гарі, страх […]

«Мирний» план Трампа на руку агресору Наче доводить його правоту. Можна безкарно вбивати, знущатися, Сіяти навколо горе й біду. Можна на мирні приватні будиночки Кидати бомби, снаряди з касет, В жерло війни ненажерливе – націю. Тисячі трупів – у чорний пакет. Кинути в землю, у братську могилу Жорстко […]

Коли нам сонце гімн життя співає, Війна продовжує творити чорну справу. Від ран у полі воїн помирає, Від болю корчиться , кляне війну криваву. А поряд бій жорсткий кипить, клекоче. І какофонія полохає повітря. Війна із насолодою регоче, Рве навпіл простір, випускає в світ жахіття. Десь вдалині, за […]

‎Перуне, грізний батько грому, ‎До тебе лине весь народ. ‎Почуй, що кажуть в кожнім домі, ‎Веди нас воєвода, Бог. ‎ ‎Вогонь твій видно із-за хмари, ‎Щоб зло прогнати з наших меж. ‎Твоя незламна міць яскрава, ‎Хай спалить ворога ущент. ‎ ‎Перуне Бог удар із неба, ‎Хай грім почують […]

Від шабель, що співали над степом, до шепоту лісу, де тіні повстанців стояли — Україна іде крізь віки не впереміш, а прямою стежкою, що кров’ю писали. Козак піднімався там, де ніхто вже не вірив, з конем під боком і з вірою вище неба. І час пролетів, та в […]

РИДАЄ-ПЛАЧЕ УКРАЇНА Ридає-плаче Україна, Бо знов загинув брат і син. В розпуці вся його родина, Бо у батьків він був один. Його приве́зли в домовині, Коротким був героя вік, В жалобі й смутку всі ми нині… Не знаєм втратам точний лік. Востаннє бачив небо й сонце І попрощався […]

ГАРАТАННЯ І БЛАГАННЯ У нас знову гаратання – Ворог не дрімає, Вбивчий мотлох із болота До нас відправляє. Б’юся, Господи, з думками, У нас гаратають, Ні на мить страшні ті звуки У нас не стихають. Куди іти? Як нам бути? Що робити, Боже? Відверни сміття убивче На ординське […]

в війни реаліях далеко від хати рідної втікать комусь не треба й триста років, що вдома коїться, і знать хтось зсередини з болем в серці від одинацтва загніває тоді як інший, як із мрії, щодня в чужині проживає чийсь син на фронті за свободу країни в муках помирає […]