Вірші про війну: поезія мужності, болю та незламної віри

Серпень прийшов не з квітами в полі, А в камуфляжі, в шрамах і болі. Сонечко — блимає мінами, Душа плаче в окопах, за стінами. Жарко не від спеки — від вогню, Що палить хати і долю мою. Серпень не стиглий, не медовий — Серпень тривожний, димовий, бойовий. Десь […]

Сьогодні світанок — із громом грізним, Тримають рубежі — хлопці залізні. Мовчить в телефоні знайомий номер… По рації доповідь 4 5 0 позивний Жора. . Прийшла СМСка: «Живий. Все нормально». І серце знов б’ється, вже менш аномально. Сусідній підрозділ — втрати… мовчання. Молюсь за всіх і виконую завдання. […]

Ми тримаємось крізь всі перешкоди, Коли навколо — тільки тінь тривог, Нас не зламати ворогам чи незгоді — В серцях наших любов, а поруч — наш Бог. Ми тримаємось, хоч вітер б'є у спину, І сльози дощем падають з небес, Та в кожнім дні ми бачимо причину — […]

Ми будемо разом — коли замовкне грім, Коли над краєм зникне дим згорілий, Перемога увійде в кожен дім, І біль відступить, змиється надією. Візьмемось за руки — без страху й тривоги, У вільній землі, де життя жовто-синє. Де кожен крок — це подяка до Бога, Що зберіг любов […]

Любов через блокпости Сховалась ніч в окопах самоти, Де слово — куля, а мовчання — грім. Та крізь усі залізні блокпости Я серцем йду до тебе напролом. Ти моя зірка в окопному тумані, Молитва тиха в вирії новин. Твій голос — наче дотик на екрані, Що гріє навіть […]

Списки довгі, мов ріки без краю, Імена, що не вкриє забуття. Кожен рядок — мов серце ридає, Кожне ім’я — чиясь втрата життя. На папері — мов цифри статистик, Та у серці — щось затискає. То не просто імена у списках, Це діти України , яких вже немає […]

КОЛИ І ХТО ВІЙНУ ПРИСПИТЬ? Це – плач і біль, це – крик душі́, Ридання, смуток і розпука, Не рута-м‘ята й спориші – Довічна в багатьох розлука. Суцільне з крові вишиття, Журба і горе, серце в шмаття, У цвіту забрані життя, Палає все… Це – не багаття. В […]

МИРОМ ВСЕ У НАС ПРИКРАШУ Прийшов москаль в країну нашу, Бо прямував він на парад, Тепер йому доро́га в рашу, Але двохсотим вже назад. Тепер йому доро́га в рашу, Яка веде на небосхил, Їм не топтати землю нашу, Квітник зросте замість могил. Їм не топтати землю нашу Сво́м […]

Слова безмовні на плиті гранітній, Які так хочеться до серця пригорнути. Синочки й дочки голуби тендітні, Які могли б іще між нас побути. Війна кривава крила розпустила. Чорнені крила горя та розрухи. І кров'ю нашу землю окропила, І у молитві ми складаєм руки. Слова безмовні в душу промовляють. […]

А ти живий, І завжди будеш жити В думках, у серці та у щирім слові. В дощі осіннім, В сонячнім промінні, у веснянім ранку і в снігу зимовім. І в цій тендітній квітці, Що в садочку Свій аромат дарує всім довкола. У небокраї... З хмарками в таночку... В […]

ЧИ ДОВГО НА СВЯТО ЧЕКАТИ? Нехай у вічність кане все погане, Нехай у вічність піде зло й війна, Хай чимскоріш в нас знову МИР настане, Хай щезне з України сатана. Нехай у вічність пі́дуть всі ординці За те, що нас взяли́ся убивать, Хай заживуть у МИРі українці, На […]

Пізньої весни, напередодні літа, В повітрі п’янкий, чарівний аромат. Акація цвіте, бронежилет на мені, Шолом на голові і в руках автомат. Край дороги акації знову вкриті Каскадами білосніжних і кремових квітів. Аромат солодкий, медовий і трохи терпкий, На повні груди вдихаю я запах п’янкий. Зараз тихо, і безліч […]