Сучасні вірші про пори року: пейзажна лірика від наших авторів

Вітаю літо --- люблЮ осінь, В коротких снах по ній броджу, Ступають в роси ноги босі, Болотом слід та на піску. Всміхаюсь літу --- в осінь плачу, Хоч з нетерпінням її жду, Така вже, маю таку вдачу, Всміхаюсь, плачу і люблЮ. 01.06.2025. Ганна Зубко

ПерегортАє вітер листя, Куйовдить гриву у коня, Спустіла нива, ледь горбиста, Злегка поблискує рілля. А поряд річка, прохолода, Хлюпоче хвиля без кінця, У смутку ніжному природа, Що так пасує до лиця. Якби між кожною порою Лягла одна із їх доріг --- Побіг би погляд спершу тою, Що листям […]

ПерегортАє вітер листя, Куйовдить гриву у коня, Спустіла нива, ледь горбиста, Злегка поблискує рілля. А поряд річка, прохолода, Хлюпоче хвиля без кінця, У смуток вдягнена природа, Що так пасує до лиця. Якби між кожною порою Лягла одна із їх доріг --- Мій погляд біг би спершу тою, Що […]

Знов ворухнулась гілка, друга, Сухий листок вниз полетів, Весна ще тут, хоча похмура, Серед заплаканих дощів. Ще день, ще два --- і справжнє літо, Де частим гостем грім будЕ, Гроза кошлатитиме жито, А спека втомить, сон вкраде. У спориші стежки поманять, Впаде росою десь туман, Тепло і квіти […]

Її любив він, її коси, В ті кольори пірнав, Де б не ходила вона боса --- Услід птахом літав. Кружляв той вітер, не втомлявся, Все осінь пригортав, Рудим волоссям милувався, У косу заплітав. Вона ж пішла, у ніч, росою, І зник там слід, пропав, А він шукав, зітхав […]

Її любив він, руді коси На плечах розвівав, Де б не ходила вона боса --- Услід птахом літав. Кружляв той вітер, задивлявся В ту осінь, обіймав, Рудим волоссям милувався, У косу заплітав. Вона ж пішла, в туман, росою, І зник там слід, пропав, А він за нею, за […]

Вже вітерець і сонце поруч, Гроза за обрій відійшла, Та залишила слід власнОруч --- Яскраву тінь свого крила. Всміхалось небо кольорами, Сіяла райдуга, цвіла, А десь далеко, за полями, Ще відзивалася гроза. 15.05.2025. Ганна Зубко

Куйовдить вітер листя ніжне, Ще не зістарилось --- весна, Із кожним днем до літа ближче, Де спека сильна, затяжна. Втекти б від неї, обминути, Мерщій в тінь осені зайти, У листопад її пірнути, В глибоку тишу, у думки. 15.05.2025. Ганна Зубко

Теребить вітер листя юне, Весною травень вже бреде, Потиху хмара небом суне, У сонця посмішку краде. Хвиля за хвилею котилась, Немов радіючи весні, Та раптом хмара зупинилась, Сипнувши крапельки рясні. В грайливі хвилі, поміж трави, В кущі привабливі, густі, В плакучі верби, кучеряві, І в звичайнісінькі, прості. 13.05.2025. […]

Голос зозулі в лісі, щебет, Весняна зелень у росі, Струмка приємний, ніжний клекіт Поміж дерева і кущі. Яскравий промінь в хащі рветься, Пробігши кронами униз, Барвінок стелиться-плететься, На мох, пеньки старі заліз. Повсюди квіти ніжні, милі, Струнка, не топтана трава... А там, далеко, річка, хвилі, Самотній млин біля […]

Останній цвіт... Весна ще прийде, До мого саду чи зайде? Зоря вечірня а чи зійде, Чи в темінь ночі упаде? Чи зазирне в вікно світанок? Чи буде сонячним ще день? А чи розбудить знову ранок, Як заспіває соловей? Останній цвіт уже спадає, Все більше жАлю додає, Голубить вітер, […]

На цвіт весни люблю дивитись, У її пахощах брести, Ходою стежки, трав тулитись, Думки, емоції плестИ. Вслухатись в пташку полохливу, Душею ринути у спів, Щоби у мить таку щасливу Вітрець з поривами летів. Туди, де хвилі просто неба, Й зозуля голосно кує, Життю би молодість... Не треба, Хай […]