Вірші про пори року: пейзажна лірика та краса природи

В глибінь весни,туди, в природу, Де вітер, зелень трав, В любу, без значення, погоду, Щоб погляд не скучав. А ніжив хвилі в тіні неба, Дерева обіймав, Ще цінна, дуже, є потреба, --- Щоб хор птахів співав. Та звук блаженства тої "зали" І тішив, і вітав, Щоби думки не […]

Цвітуть черешні й вишні рясно, Черемуха цвіла, Все, як в дитинстві, та не ясно -- Хрущів чому нема? І не літали, не гуділи, Чи мало їм тепла? Чи, може, очі пропустили, Не вгледіли хруща? Ворушать цвітом всюди бджілки, Вліз вітерець між них, Гойдає сніжні, наче, гілки, І спогад […]

Повсюди цвіт, скрізь біло-біло, Біля доріг він, у садах, Тепло завчасно підоспіло, Не стало холоду у днях. І вітер інший, ніжний-ніжний, Його до рани хоч клади, Розгомонівся берег ближній, Що у долині, край ріки. Там синя-синя хвиля б'ється Біля розлогої верби, Там відгук дзвону вгору рветься У позолочені […]

Повсюди цвіт, скрізь біло-біло, Біля доріг він, у садках, Сильніше сонечко пригріло, Трава піднЯлась на стежках. І вітер інший, ніжний-ніжний, Його до рани хоч клади, Розгомонівся берег ближній, Що у долині, край ріки. Там синя-синя хвиля б'ється біля розлогої верби, Лиш дзвоном інший відгукнеться, Де позолочені хрести. 17.04.2025. […]

Обмерз цвіт уже перший в садочку, Розцвітає черешня услід, За долинкою, там, на горбочку, З аличею біліє вже глід. Той, цвітіння,процес затягнувся, Віє холодом, сонця нема, Наче квітень об щось спотикнувся, Вже невпевнена в нього хода. Не стрибають синиці між гілля, Голубів не воркоче сім'я, Уся чорна, неначе […]

Змінився --- довший, теплий вечір, Неначе цілого пів дня, Навіть не думає про втечу У ніч, що дивиться здаля. У захід сонце не відводить, Хоча, здавалося б, пора, Із тіней пліт плете, городить, Кидає промінь до вікна. Злегка похитує гілками, Що вже бруньками узялись, Іде дворами, берегами В […]

ВеснЯний сніг... весняний... дивно... Скупенькі залишки зими, Цвітуть сади, дме вітер, зимно На території весни. Сонце то є, а то немає, Ховає хмара снігова, В цвітіння ніжне заглядає Холодна, заздрісна зима. 09.04.2025. Ганна Зубко

ВеснЯний сніг... весняний... дивно... Скупенькі залишки зими, Цвітуть садки, дме вітер, зимно На території весни. Сонце то є, а то немає, Ховає хмара снігова, В цвітіння ніжне заглядає Холодна, заздрісна зима. 09.04.2025. Ганна Зубко

Забіліли в садах абрикоси, І магнолія рясно цвіте, Заблистіли помітно вже роси, Павучок павутину плете. Трав яскравість кидається в очі, В голубінь свою небо веде, Заворожують зоряні ночі, Світанкове проміння густе. Зеленіють у лузі осОки, Розпускається жовта верба, Лине гомін, частішають кроки, З кожним днем все гарніша весна. […]

Небесний простір голубіє Із-поміж тисячі хмарин, Земля садками вся біліє, Що дуже схожі, як один. А вітер цвіт той все леліє, Голубить сонце і роса, Тріпоче пташка, гніздо виє, Між пелюсток гуде бджола. Пропахла вулиця тим цвітом, І двір, і пахне за вікном, Весна як стрінеться із літом […]

День у дощі, на диво, гарний, У неба сірості чарівність пролягла, Біліє цвіт рясний, туманний, Росте, густішає трава. А дощ іде, струмочками стікає, Полощуть пір'я дикі голуби, В нім вітерець туди-сюди ганяє, Наче калюжі хоче обійти. Дощ за вікном до шибки все тулився, Краплі за краплями повзли, Падав […]

Життям між небом і землею Іде, всміхаючись, весна, Поля із чорною ріллею, Погнала в ріст озимина. ГалЯва в зелені у лісі, При річці луг зазеленів, Квітує ряст вже на узліссі, Вишневий сад весь побілів. Ще зарожевить яблунь цвітом, Всюди фіалками сипне, Їх пелюстками, (перед літом), Притрусить землю... і […]