Сучасні вірші про пори року: пейзажна лірика від наших авторів

В шикарній зелені все тоне, В яскравих променях сади, Красою літо наче дзвоне Та я фанатка простоти. В осінніх днях її лиш бачу, Серед туману і дощу, Час, не задумуючись, трачу На ту ідилію просту. Для оптимістів, бо веселе, Підходить літо, якось так, А мені сум дорогу стеле, […]

Вже липи квітнуть, рясно-рясно, Скрізь вітер пахощі розніс, Дощу не стало дуже вчасно, У бджолах весь квітко́вий ліс. Той цвіт на дереві, ще й влітку, Повиснув дивом угорі, Цілує погляд ніжну квітку І посміхається бджолі. А тій, смішній такій, мохнатій, Нектар, пилок лиш на умі, Гудуть, літають полосаті […]

В осінній шум спішу пірнути, У прохолоду його днів, Щось пригадати, щось забути, Чимсь запасти́сь для своїх снів. Знов любуватись кольора́ми Простої, дивної краси, Опалим листям і стежками Із поруділої трави. Частіше в небо погляда́ти, Птахів ловити голоси, Після туману десь збирати Обвислі крапельки роси. Той час обожнюю […]

Дощем пропахло літо вже, Ще й цвітом липи скоро Пропахне вітер й понесе Духм'яність ту угору. Пропахне небо голубе, А то й і місяць, зорі, Бджолиний рій десь загуде У ніжності квітковій. Його не сплутати ні з чим, Той аромат, ті квіти, Теплом ціловані, дощем Напоєні, умиті. 15.06.2026. […]

Караваном калюжі уздовж --- Гроза наслідила, Й гарний вечір тако́ж --- Свіжість все вкрила. Цвіте, пахне жасмин ще, Ніде́ вітру не чути, Стриж літає, полює все, Бо червень --- не лютий. Літо йде, до зими Не так вже й далеко --- Листопа́д восени, В сумнім небі лелеки. І […]

Згори чулося тихе „курли", Журавлів клин єднався із небом, Сум на захід птахи ті несли́ Над річками, лісами, степом. Все вслухалось у плач той, журба Поселялася в кожному болем, Відлітали птахи від гнізда В уже звичну далеч за морем. Проводжали осіннім всі днем, Й вітерець підтримував крила, Птахи […]

Хтось з сусідів затіяв ремонт, Стука дятлом із ранку до ночі, Тож ходьбу підключаю --- свій спорт, Заскучали за берегом очі. Припізнилась, вже літо іде, Всюди зе́лено, стежка в болоті, До осики хміль вуса плете, І мурашки уже у турботі. Ловлю бажаний щебет з куща, Уже інший згори […]

Хтось з сусідів затіяв ремонт, Стука дятлом із ранку до ночі, Тож ходьбу підключаю --- свій спорт, Заскучали за берегом очі. Припізнилась, вже літо іде, Всюди зе́лено, стежка в болоті, До осики хміль вуса плете, І мурашки уже у турботі. Ловлю бажаний щебет з куща, Уже інший згори […]

Весна, що радісно влетіла, Швиденько справи всі зробила. Сади розквітли, запахтіли, Птахи додому прилетіли. Метала блискави та грози, Неначе кидала погрози. Під звуки грому танцювала, Чечітку вправно вибивала. Трава росте і цвіт буяє, На Літо сонячне чекає. А Вітер, що плясав з Весною, Втішаючись її красою, приліг в […]

Холодний дотик вже відчула, Не личить літу та пусте, До його свіжості пірнула, Де зелень з швидкістю росте. Похмурі дні, то дощ, то буря, Не стало сонця вже в вікні, Та... було́ би стільки то́го горя, Все ж краще, ніж спекотні дні. Осіння до снаги погода, Ні холодів, […]

І вже осінь, тиха та ніжна, Навівала немало думок, Трава в'яла й суха цьогорі́шня Розляглася обабіч стежо́к. Жовкло листя, мінялося з днями, Вже й потроху спада́ло скрізь, За далекими берегами Теж помітно мінявся ліс. Вішав сутінки вечір всюди, Прохолода торкалася плеч, Де по-літньому вдягнені люди, І де просто […]

Похмуре небо, дощ стіною, Стихає вітер й знову дме, Усе прощається з весною, А завтра літо обійме́. Гаряче сонце де із ранку, І часта втома поміж днів, Тумани, ро́си у світанку Та ніжні співи солов'їв. Повітря пахнутиме медом --- Причетні липи будуть всі, І десь жовтітимуть під небом […]