То не голка пробила груди,
То журба, що взялась ні звідки,
Відштовхнусь від землі в нікуди
Ти згадай мене, моя квітка.
Чи то бачу я дощ в вікні,
Чи примарився він мені?
Шкода, зірки не гріють, ні.
Намальовані у пітьмі…
Хай же вітер жбурляє, хай!
В серці ти мене лиш тримай
Шкода, зірки не гріють, ні.
Намальовані у пітьмі…
Ти втішаєш- настане мить
Сонце в небі ще заблищить,
Тільки є ще хіба воно?
Та невже то не все одно?
То не голка пробила груди,
То журба, що взялась ні звідки,
Відштовхнусь від землі в нікуди
Ти згадай мене, моя квітка.
Охолов до життя цей світ
Лише тінь та доріг цих гніт
Шкода, зірки не гріють, ні.
Намальовані у пітьмі…
<br>Вячеслав
