Десь Всесвіт двері відчинив,
Шалений вир чуттів впустив.
Їх не позбутися ніяк —
Кохання світлого маяк.
Не знищити ці почуття —
Вони поєднують серця.
Ритм двох сердець несе в безкрай,
Дорогу прокладає в рай.
Не знищити чуття вогнем —
Ростуть, зростають з кожним днем.
Вогняна лава почуття
Вливає в люблячі серця.
Кохання, що прийшло із мрій,
Яскравих, світлих снів, надій,
Перевернуло вщент життя —
Пішло минуле в небуття.
Не заморозити в душі,
Не випалити у вогні —
Воно іскриться і живе,
У Всесвіті летить, пливе.
Воно — як подих і життя,
Як світло в темряві буття,
Як вічність, що в безкрай летить —
Єднає, світить і горить.
.28 березня 2026 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
