ДЗВІНОК ДРУГОВІ
Коли тебе образять без причини,
Коли тебе накажуть без вини,
Не буде поруч справжнього мужчини, –
Мені обов'язково подзвони.
Коли життя нестерпним видається,
Коли тебе знеславлять брехуни,
Коли нікчема з тебе посміється, –
Мені обов'язково подзвони.
Коли безповоротно втратиш віру,
В людей, що можуть щирі буть вони,
Світ перетвориться на хмару сіру, –
Мені обов'язково подзвони.
Коли душа болітиме, як рана,
Це буде влітку, взимку, восени…
Чи серед ночі, а чи дуже рано,
Мені обов'язково подзвони.
Коли вже не залишиться надії,
Своїм дзвінком мій спокій сколихни,
Дзвінку твоєму я завжди зрадію,
Лише обов'язково подзвони.
Коли життя лиш жеврітиме в тілі,
Ти гнів на милість все-таки зміни,
Почуй слова прості і зрозумілі,
Слова підтримки – тільки подзвони.
Лише тоді, ти певне зрозумієш,
Яка несправедлива ти була,
Коли зі мною душу відігрієш…
Мені ж тепла й краплини не дала.
Григорій Ляховець
Г
