ДІТЯМ
Батьків судити ви не в праві, діти,
Бо не жили на світі ще тоді,
Коли їх доля змусила терпіти
Приниження у скруті та біді.
Вам не відомі їх минулі болі,
Страждань душевних не відкрита суть.
Тож не спішіть словам давати волю.
Слова не справедливі — біль несуть.
Не намагайтесь суддями ставати,
Коли поміж батьків похмурі дні.
Хто з них правий, а хто з них винуватий,
Нехай вони вирішують одні.
Причину їх теперішніх стосунків
Ховає пласт поступків і років.
Лиш фотографії є свідки їх, і судді,
І "копії" ще молодих батьків.
Тому я вас прошу і закликаю –
Батьків поступки не спішіть судить.
Коли вам істина відкриється до краю
Прощення буде ні в кого просить.
Ми всі не ідеальні в цьому світі.
Нам помилки властиві і гріхи.
Нехай батьки, теплом дітей зігріті,
У вічність відлетять, немов птахи.
Григорій Ляховець
Григорій Ляховець
