Жіноча доля це і мед й полин
З ниток червоних й чорних вишиті узори
Крута дорога із висот й низин
Пучки радості і жмені горя
Кохання перше щебіт солов’я
Палкі обійми у весняні ночі
Життя з коханим радісне щодня
Щоб так тривало вічно хочеш
Солодкий материнства щем
І ніжний дотик рук дитини
Колючки болю в серці від проблем
Від слів пекучих черствої людини
І радість зустрічей і гіркота розлук
Коли дорослі діти покидають хату
Молитва в тиші ночі і тривожний серця стук
Чекання без кінця і сліз багато
Не забувайте доньки і сини
І приїжджайте часто до своєї мами
Бо у віконце виглядає вас щодня
Щоб не обмивалась в самоті сльозами
Марія Гарбуз
