Хто би порадив, чи мені підказав…?
Де б ліки знайти від сильного болю,
Що життя все на шмаття моє розірвав,
Й гіркотою наповнив усю мою долю.
Я втратив почти всю надію і спокій,
Щасливу дорогу я шукав знов і знов.
Але ніби сиджу я у прірві глибокій,
Де вихід до нині іще не знайшов.
Іноді хочеться про це все забути,
Впустити кохання в своє життя,
Знайти своє місце, і щастя здобути,
Й наповнити радістю всі відчуття.
Але це лиш уява, не довго триває…
І здоровим я глуздом дивлюся на світ.
Й нічого там доброго зараз немає,
Мабуть уже пристосуватися слід.
По життю я іду, мов по мінному полю
Признаюсь це цілком не моя вина,
Якби ж наперед я знав свою долю,
То я б не родився коли буде війна.
Але все ще надіюсь, що ці всі паркани
Вже скоро я з вірою їх всі обійду.
І на серці й душі залікую всі рани,
І щастя з добром у житті я знайду.
© Ігор Лівак
Ігор Лівак
