"Жить вам всім у пору змін!"
Бажали нам з червоних стін…
Чи щиросердне це благословення,
Чи все ж прокляття –
Ненависливого серця одкровення?
З ентропією буденних днів
Поможе справитись американо.
Та кисла гіркота поверне до життя лиш тих,
Хто має нефізичні в серці рани –
Хто має змогу ще зробити вдих.
Хаос перемеле нестабільних,
Міцних же духом, словом, ділом –
Трансформує непомітно.
Та в кого спогади іще не вкрились пилом
Лиш ті знайдуть різницю.
Обрамленим тілами суддями не стать ніколи –
Мірило душ умовним є повік.
Бо хтось за книжкою судити звик,
А хтось – дзвінком на Моторолу.
Чи зроблять колись люди спільний визначник?
Чи цикл недочисток все ж запустимо по колу?
Книги, погляди та марки телефонів змінні теж
Константою лишається лиш мова сили,
Якою можеш вдосталь володіть авжеж
Або синтезувати з розуму та спритності за душу милу.
Додай же бочку вдачі й упертості так само –
І зможеш будь-які відкрити неприступні брами!
MbNotPsycho
