Маски

Старе кіно, німі актори —
Все за сценарієм. В кінці — поклони,
Аплодисменти і овацій шум.
Змиваєм грим — і знову все по колу:
Нове кіно, старі актори.
Виходимо під рампи світло,
На сцені блазні ми і королі.
Під масками приховуєм обличчя,
А справжні ми — лише на самоті.
Коли ніхто не бачить, ми танцюєм
І сміємося щиро, від душі,
Сумуєм, плачемо, страждаєм…
Коли ніхто не бачить — ми живі.
А потім вкотре одягаєм маску,
Від серця глибоко ховаємо ключі.
І вже за мить самі не помічаєм,
Що в масці ми, коли й на самоті.
І сміх — не сміх, і горе — вже не горе,
В сумній трагедії життя відіграємо дивні ролі.
Знімаєм маски на короткий час…
Немов лице, зі шкірою знімаєм.

04.02.2026