Могутньою рікою час біжить
За миттю мить він тягне за собою.
Не наздогнати прожиту вже мить
У нескінченність мчить вона рікою.
Нарешті всі ілюзії пішли,
Звільнили місце для гіркої правди.
Полинули у небуття казки
Залишили мої мізки назавжди.
Дав Всесвіт розуміння почуттів,
Забрав всі сумніви, закинув у безодню.
Спереду – мерехтіння світлячків.
Це шлях новий і благодать господня.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
