Місто, яке люблю,
Де каштани й старий Дніпро,
І низький уклін скрипалю —
Ранок, сонце лишень зійшло.
Шумно й гамірно на Андріївському,
Дзвони вдарили — і загуло.
Тут провулок я знаю кожнісінький,
День — і ранку як не було.
Крок за кроком — легкою втомою,
Ароматом квітів і трав
Вже дорогою незнайомою
Вечір мене ловив, зустрічав.
Прохолода і пусті вулиці,
Одинокі у вікнах вогні…
Розчиняюся в тихій музиці —
Ніч в легкій за тобою журбі.
Биківня 31.03.2026 р.
Гигиняк Вячеслав
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
