На різних берегах потоку часу
Ми стоїмо — мов тіні на воді.
У вчора — ти, відрізаний від шансу,
А я — у завтра, ще чужім мені.
Між нами — течія часу невпинна.
Несуться дії, спогади й слова.
І кожна хвиля — прожита хвилина,
Що вже назад не вернеться жива.
Мене зовеш — та вітер не доносить,
А мій крик глухо гасне у воді.
Лише мовчання хвилями приносить
Тепло долонь, загублене тоді.
Та інколи приходять світлі миті:
Час зупиняє свій стрімкий політ.
Нема нікого — ми одні у світі,
І подих наш — єдиний на весь світ.
Загублені у часі між роками.
Дві різні долі нам дають Боги.
Та щось незриме й вічне поміж нами —
Гранітний міст, що вистоїть віки.
29 березня 2026 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
