НЕ ДЛЯ СЛАВИ ПИШУ

НЕ ДЛЯ СЛАВИ ПИШУ

Не для слави пишу,
Не за гроші пишу,
А пишу, бо люблю свою мову.
Що частина душі
В моїм кожнім вірші,
Я завдячую рідному слову.

Як не стане мене,
Може, хтось пом'яне,
Як Тараса "не злим тихим словом".
Я щасливий до сліз,
Що я в слові доріс,
Що збагачую ним рідну мову.

Як назавжди піду,
Не відвернеш біду,
Після мене залишиться слово.
Знати хочу одно,
Що вагоме зерно –
Слово це, а не просто полова.

Перспектива проста,
Як замовкнуть вуста,
Мої вірші залишаться з вами.
Хвилювання нове
Мій читач проживе.
Біль душі я оформив віршами.

Григорій Ляховець

Григорій Ляховець