Не забирай у мене сни,
Помилуй, старість, зжалься,
Забрала молодість — бери,
Надалі не знущайся.
Більш не нагадуй про мій вік,
І не тривож хвороби давні,
При ме́ні розум, ще не втік,
То ж не такі і дні печальні.
Не поспішаючи в них йду,
(Як добре не спішити!)
І чим сильніш життя люблю́ —
Тим менше ча́су жити .
09.01.2026.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
