Живи, радій, не падай духом,
Не плач, а смійся без потреби!
Нехай незгоди та халепи,
Без сліду просто пропадуть!
Живи, і пам’ятай далебі,
Що краще жити без жалю!
Ти не помреш, ти будеш жити,
Такі як ти — не помирають,
У пам’ять людям проникають,
В душі живуть після кончини.
І може там десь є той рай,
В який ти зринеш, мов комета,
Я в пеклі згину, і нехай,
Без тебе зникне жить потреба.
І хоч разом мені не бути,
Й без тебе буду погибать —
Як серце б’ється в твоїх грудях,
Я буду щастя лиш бажать.
Любов що є, вона живе,
Мене тримає й знов бентежний,
Можливо здався б я, та все ж,
Як ти живий, то й я безмежний
Антон Шаталов
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
