Випадкове

Карбоновий ланцюг
Одяг собі на шию,
Під волею тривог
Сиджу на схилі я.
Чекаю мить, що стане
До неї — гину й нию.
Небажано і тоскло,
Встає душа моя.
До чого грім з салютів
І марево пісенне?
Навіщо крик бажання
Горить, немов маяк?
Я хочу жить бентежно,
Де вогник щастя скресне,
Де сил мені не стане
Тонути у морях.<br>Антон Шаталов