Осінній вечір

Осінній вечір, шепотіло листя
Невтомно і квапливо звідусіль.
Ти одягни коралове намисто
І зачекай на радісний поклін.
Так Осінь зустрічала Зиму
І посміхалась їй у слід
Ти зобрази все достовірно,
Щоб я зуміла правити як слід.
Твій листопад прокинеться світанком
Залишиться лиш на один мотив.
І хризантеми,чарівним своїм серпанком
Засніжені чекатимуть весни.
Вона магічний пензлик свій дістала
Намалювала свої плани на життя.
Делегувати вміє вправно ,адже Зима -її сестра
Казково,все так білосніжно,гарно.
Дерева у своїх нових вбраннях
Передусім, нещодавно,осінь їх матір'ю була.
У дзеркалі себе побачила берізка ,біля озерця у ліску.
Розправила свої золоті віти.
Ніжно прокинулась від сну
Ялинка також зачекалась
Вона не втратила красу,
Намисто своє одягнула і плавно закружляла у танку.
AlisiaDavinci