Сучасні патріотичні вірші: авторська поезія про Україну

Любив я країну за сині волошки, За ліс і ставки, за ранкові стежки. А нині тут страшно. У ріднім краю Я злі, сірі очі тепер упізнаю. Ми рай тут плекали, ми вірили щиро, Та нас розвели, позбавивши миру. За спинами тихо все вирішили, І віру, і гідність у […]

Любив я країну за сині волошки, За ліс і ставки, за ранкові стежки. А нині тут страшно. У ріднім краю Я злі, сірі очі тепер упізнаю. Ми рай тут плекали, ми вірили щиро, Та нас розвели, позбавивши миру. За спинами тихо все вирішили, І віру, і гідність у […]

Вони малюють стрілки в кабінетах, Де пахне кавою і тишею стін. Влада в напрасованих манжетах Вирішує, хто піде в смертний дзвін. А «песики» в кашкетах, ситі й дужі, Чатують ранок, як здобич і гріх. Їм до народу — як до калюжі, Бо тил — їхній рай, а не […]

Це не про смерть. Це про лють у крові, Про те, що ми є, поки світ на межі. «Ще не вмерла» — як вирок аренам, Де людоїд міряє страх колінами. Ми кажемо — «доля», та маємо — «бій». Ми кажемо — «роса», а бачимо дим. Для ворога смерть […]

Розкіш не блищить. Вона не має проби. Вона вимірюється ударами серця, а не металу. Свобода — це коли ранок належить тобі. Не сирені. Не боргу. Не чужим крокам. Час не тече — він застигає там, де ми справжні. Повільність — привілей. Вибір — зброя. Найдорожче, що можна мати, […]

Тут не парламент. Тут магазин. Товар — на столі. Совість — під столом. Голос не має ваги. Він має ціну. Хто платить за музику у воюючій залі? Валіза не має громадянства. Та тінь падає з Півночі. Рука, що бере, не питає, чия це кров. Вона просто бере. Земля […]

У садах загубилось село - Українського роду колиска. Чи далеко я буду, чи близько, Б"ю тобі, отчий краю чолом. Як вологу дає джерело Річці тій повноводній бурхливій, Так і є тим началом село, Звідкіля почалася Вітчизна. Тут коріння глибоке твоє П"є землі-годувальниці соки Та гілля і високе й […]

Виплакала мати Свої ясні очі, Пішов захищати Вкраїну синочок Та й від зайд проклятих, Які зазіхають На її простори, На її багатства. День у день матуся Молиться за сина, Щоб його ворожа Куля не скосила, Щоб живий здоровий Був її рідненький Й повернувся скоро До сім"ї, до неньки. […]

Україна багата піснями І кожен тут вміє співать. А ще є такі вишиванки, Словами і не передать. Та блузи, сорочки й серветки І скатерки й рушники. Не є ні для кого секретом - Українські найкращі майстри. Земля - то найбільше багатство, Такої у світі нема. Нехай колоситься хлібами, […]

У час, коли тіні стискають світанок, Коли земля мовчить, під тяжкою долею, Палає у серці невидимий вогник — Золотої свободи що дихає волею Вона не кричить, не ламає кордонів, Не просить вклонитись, не ходить у славі, Лише б’ється всередині, мов у долоні, Сердечко маленьке в пташиній оправі. Воно […]

В обіймах вітру стелиться земля, Де небо синє ніжно обіймає. Тут пісня волі в серці виграє, І жайвір над полями не стихає. Тут хвиля степу золотом тремтить, І кожен ранок пахне чистим краєм. Тут сила віри в жилах мерехтить, І шлях вперед надією палає. В обіймах вітру край […]

Моя душа палає: такими кольорами, Де синь небесна — спокій над думками, Де жовтий промінь — ніжний, теплий знак, Що світло повертає і світить як маяк. У ній червоний — вогонь незламної надії, Зелене — шлях, де мрії молодіють, А білий — чистота незвіданих доріг, Що кличуть вільний […]