Втомила всіх уже війна, Рве серце горе чиєсь, сльози, Нема, не видно їй кінця, Казали --- кінчаться морози. Сади розквітнуть і прийде Мир довгожданий, дай то,Боже! Уже магнолія цвіте І абрикоса, схоже. Згоріла б клята та війна І попелу не стало, А цвітом вкрилася весна І не перецвітала! […]
Квітуча моя земле, Де я на світ цей з"явилась, Безмежнії хлібні поля, Там жайвора крихітні крила Тріпочуть усе прапорцем І високо пісня лине. У серці моєму щем - Неповторна краса Батьківщини. Де хата біленька стоїть Й блакитнії очі барвінку. Сюди поспішаю щомить До тебе, мій краю Подільський. Калиноньки […]
Кричу — та не чути. Мовчу до нестями. Кайдани вгризаються в жили до болю. Своїми ж сліпими, кривими руками Ми щастя згубили, розіп'яли і волю. Злодійство одвічне піднято до влади, Торує у прірву шляхи майбуття. Ми в себе удома — та наче в засаді, Покірно чекаємо свого кінця. […]
Вже не чути України Богато не чути Поглонили галасливі Та’ як має бути Грают’ краще Свищут’ вище І в паньських кожухах Перебратися й нам братче Дихати їх духа Колисаєм наші діти Наче вітер квіти Не по наші заповіти Будут’ наші діти І тобі мій рідний сину Не бачить […]
- Універсал - На ранок ржали дико коні, виднілися фігури з терикону, гонець поводдя опустивши, у супроводі офіцерських лиць. Численому народу цих земель, маю завірений царем універсал, і зачитаю з площі міста Київ, що відтепер належите ви нам: "Приказом данним і універсалом, ділю вкраїну імперії своєї, по Дніпру […]
Земля не кричить — вона пам’ятає Кроки, що йшли по ній нишком у гріх, І тих, що стояли до самого краю, Не зрадивши правди і честі своїх. Вона чула клятви, промовлені вголос, І ті, що ламались у першій же тьмі. Земля — то не камінь, не пил і […]
Земля не кричить — вона пам’ятає Кроки, що йшли по ній нишком у гріх, І ті, що стояли до самого краю, Не зрадивши правди і честі своїх. Вона чула клятви, промовлені вголос, І ті, що зламались у першій же тьмі. Земля — то не камінь, не пил і […]
Ми не кричимо «помста», Бо помста — то доля слабких. Ми кажемо просто — «пам’ять», Вона перетерпить усіх. Вона довша за ваші посади, За терміни в кріслах тугих. Правда не терпить розради І вийде на світло із тих — Хто робив свої справи у темряві, Хто в тіні […]
Найгучніше кричить не зрада — А тиша, що йде за нею. Коли все зрозуміло й ясно, Та правда — під гільйотиною. Ми мовчимо не з переляку, А тому, що знаємо ціну. У країні, де влада — плаха, Правда ходить без охорони. Мовчання — це не покірність. Це скрегіт […]
Вони клялись небу, клялись прапору, Говорили правильні, вивчені слова. Та присяга без честі — то папір без підпису, Форма без серця, печатка без нутра. Вони стояли рівно, дивились у камери, Вчили народ, як правильно любить. А самі давно навчилися іншому — Як брати, мовчати і не червоніть. Для […]
Вона стоїть на папері — велична й міцна, А в реальності — шви розповзлися від гнилі. Коли в кабінетах не бачать, що йде війна, Бо рахують відкати в своєму безсиллі. Держава без совісті — це порожня тюрма, Де закон — то зашморг лише для простого. Там, де в […]
Вони клялись на Біблії, клялись на крові, Казали: Україна — понад усе. Та поки хлопці гинуть на фронтовій, Вони пиляють гроші, мов праліс віковий. На тендерах — мільйони, відкати — рікою, На «гуманітарці» — жирний зиск. Мародери в костюмах, з усмішкою клейкою, Відмивають бюджет, наче брудний грошик. Будинки […]
Любов до Батьківщини — це найсильніше почуття, яке сьогодні об'єднує мільйони українців. У часи історичних випробувань і боротьби саме поезія стає тим духовним щитом, що підіймає бойовий дух та нагадує про наше коріння. У цьому розділі платформи автори діляться своїми патріотичними віршами про Україну. Це пронизливі твори сучасності, написані нашими користувачами, які відчувають епоху та перекладають її на мову рими.
Кожне слово тут просякнуте гордістю за свій народ, болем за його втрати та непохитною вірою у вільне майбутнє. Це не просто рядки — це живий голос сучасної України, який закликає до єдності та незламності.
Колекція творів постійно поповнюється, адже нові автори щодня додають свої роботи. У цій добірці ви знайдете поезію, що розкриває різні грані любові до рідної землі:
Патріотична поезія допомагає не забувати, хто ми є і якою ціною дається наша свобода. Вона є необхідною для виховання молодого покоління та формування національної свідомості. Читаючи ці твори дітям, ми передаємо їм у спадок любов до України.
Зберігайте улюблені вірші у власні книжкові колекції на сайті, залишайте відгуки авторам, діліться їхніми творами у соціальних мережах та використовуйте для виступів на святах. Нехай могутнє українське слово лунає гучно, зміцнюючи нашу єдність!
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.