ПЛЕТУ ВІНОК

Плету вінок із то́го,
що зосталось
У пам’яті, наза́вжди б,
дав би Бог!
Із обережністю,
щоб де не обірвалось,
Щоби не зникло,
як в воді листок.

Із кольорів
сумних плету й веселих,
Гірчить полин,
мак тішить і чебрець,
В чиїсь руці
вина по вінця келих,
В чиїсь папір,
невтомний олівець.

Плету вінок під спів та у печалі,
Під шепіт вітру,
що на мить присів,
Рядки із пісні руки повплітали,
І ту мелодію, і клекіт журавлів.

28.03.2026.
Ганна Зубко