Поцілую тебе на світанку

Поцілую тебе на світанку,
обійму до нестями уранці
і скажу, що тепер вже не варто
турбуватися через мовчанку.
Заночую сьогодні у тебе,
і почнемо ми все із початку.
У хвилях тепла я розтану,
щоб ти став моїм океаном.
Ми забудем про час і про втому,
і залишимось разом ми вдома.
Я зроблю тобі чашку кави
і віддам своє серце безкрає.
Ти розвієш мої тривоги,
як весна розганяє зливи,
і в обіймах твоїх безмежних
я нарешті відчую крила.<br>Вікторія Цветоцька