Привіт. Це знову я до тебе повертаюсь
Неначе бумеранг дитинства нашого.
Не плач, я цілу ніч побути постараюсь,
Щоб ти мене згадав рокам своїм на зло.
Повір, це не кінець, хоча життя жорстоко
Розводить всі мости, без іскорки надій.
Та серце що злетіло так високо,
Не приземляй, прошу тебе, НЕ СМІЙ!!!
Чекай мене, чекай!.. Хай листя опадає
І вже давно безумствує зима,
Бо перша ця любов ніколи не вмирає,
І все що було – було не дарма.
І всі твої вірші залишаться зі мною.
І вся твоя любов, впаде до моїх ніг.
А я в твоїм житті лишатимусь такою,
Яку ти в своїй пам’яті зберіг.
3.09.22р В.Юрченко
Володимир Юрченко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
