По зомбоящиках параші,
Кричать усім зі свої зони.
Що всі землі були наші,
Їх клоуни пропагандони.
Так їх і хочеться спитати,
А де ви були у той час?
Скажіть точні перші дати…
Коли світ почув про вас?
Про вас знають років 300…
Земля всіх дурнів, та сміття,
Як зона злодія, й нациста,
Що позбавляє всіх життя.
А Україна вже в роботі,
Розвивалась у масштаби.
Як на московському болоті,
В той час жили тільки жаби.
Та Симоньян вся облисіла,
Всім говорить що від Раку.
А це брехлива чорна сила,
Лізе з неї через сраку…
А Соловьёв як та папуга,
Кричить з екрану усі мати.
І кожен раз росте напруга,
Коли летять на них сармати.
І Кисилёв грозить на пару,
Як хоче всіх нас спепелити.
Клоун в цирку дає жару,
Про що тут можна говорити?!
Й Скабеева пішла вивчати
Казати слово: Паляниця.
Бо, як прийде час тікати,
То, їй це точно пригодиться!
Надіюсь скоро батальйони,
Москву ворожу розіб’ють,
І одразу всі пропагандони,
Свого ж путлера здадуть!
Ці всі свиноти ще получать,
Вони вже точно не втечуть.
За всі гріхи не раз відмучать.
Ну якщо звісно доживуть?!
© Ігор Лівак
Ігор Лівак
