Після розлуки

Мов осінній листок я лечу в самоті,
Де немає ні нас, ні весни, ні мети.
Ти мовчиш – а в мовчанні все те, що болить,
І душа без тебе не хоче світить.
Я згадую голос, дотик руки,
Як ти шепотів: " моя назавжди "
А нині лиш тінь між рядків,
І порожнє "люблю" на губах без слів. <br>silence_speaks_ua