Садочок все те пам'ятає

Той садочок все те пам'ятає
Скільки було радості в тім садку
Скільки було в тім садку любові
І як співав козак пісеньку свою

Як одного разу ранньою весною
Прегарна дівчина сюди прийшла
Сіла тай залилась гірькою сльозою
Бо в коханні щастя не знайшла

Вона плакала і тихесенько просила
Щоб небеса забрали душоньку її
І тепер приходить, але вже сива
А з нею і внученьки малі

Той садочок все те пам'ятає
Як одного дня злодії тай прийшли
Як вони поміж собою хохотали
Що якійсь жінці хату обнесли

Жінка та була незряча
Ще й пересувалась у візку
Стара яблуня яка вже досихала
Похитнулась і упала
Закривши навіки їхню маячню

Та земелька все те памятає
Як одного сонячного дня
Загуділа пила аж собака десь залаяв
І не залишилось від садочку жодного пенька

Іван