В моїх сльозах — лиш блискітки веселі,
Коли на тебе дивлюся я знов.
Немов промінчик світла у пустелі,
Чи, може, небуття німий заков.
На перший погляд — ти мале дитя,
Але ти гірше, ніж мале чортя.
На вигляд ти — легка, як та хмаринка,
В очах же — зверхність і брехні частинка.
Яке життя навколо жалюгідне!
Тобі лиш врода над усе подібна.
Краса для тебе — лиш порожній звук,
А що душа? Її не чути стук.
Начхала ти на неї? Та нехай!
Я стану гідною… Тож прощавай.
Я стану гарною, великою людиною,
Та вже для тебе не буду єдиною.
Neo
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
