Софійка….
Ходить тихо Софійка по полю
Шукає Великую Долину
В цій долині є своя домовина, є рідна родина
Бачить і знає Софійка
Що ця долина кров'ю пролита
Кров'ю невинних людей
Людей, які хотіли мирно жити
Життя яке обірвалося на пів….
Стоїть хата кривенька
Біля неї сива мати плаче
Об одяг своєї дитинки
Знає Софійка!!! Що одяг її
Але більш його ненадягне, ніколи, назавжди…
Бо стала вона прозорим повітрям для всіх…..
10.10.25<br>Іванна Кадем
