Життя — це нескінченний танець тіней,
Де світло й темрява ведуть свій спір.
Шукаєм істину в хитросплетіннях днів,
І кожен крок — то випробувань вир.
І в цьому вирі, де світи зливаються,
Де кожен подих — то новий початок,
Ми вчимося, та жити намагаємось
Так,щоб завжди був достаток
Але ж не це є головним
Здоров’я,мир,та живі рідні
Характер щоби був твердим
Щоб не потонути у цій річці.
Та обирати маєм ми,
Що для нас є щастям
В достатку бути та на самоті
Чи у здорові та в колі рідні
І кожен шлях, що ми обираєм,
Веде до себе, до глибин душі.
Бо справжня мудрість — це не те, що знаєм,
А те, ким стали ми в цій самоті.
Мар'яна Побігун
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
