Тато колише труну сина
А з ним ще йде моя надія
Надія на мирне майбутнє
У країні моїй незабутній
буде завтра мир, чи вже кінець?
Мій, чи когось ще?
Може дитини малої
Може влади дурної?
Навіть не знаючи слова "війна"
Помирають від неї сповна
Заживо горять обоє
А вмирає їх троє:
Мама, дочка і я
Надія моя
Волошин Марія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
