Тінь, зовсім іншого образу
Як тільки сонце трохи сховається за посадки хрущовок,
Коли опустіють більшість офісів та фірм, працюючих до 5ти,
І завечоріють в голубий та гіпсово-білі фасади
Центрального кафедрального собору
Ти повернешся з дому
Я ждатиму, в сумці бримцяють ключі
Це сумські тайні сповіді
А інший образ:
Навіть не оближе свої губи від жаги,
Прибреше й піде від хлопця цього до свого,
Лякливо червоніє від страху
Від самої думки: в голизні і з ним?
Зверхньо, самовиправдана цим
Я – чоловіча романтика, вона – мої метелики
І їх крильця тріпляться – скільки буду пам’ятати про все
Ми б зійшлися, якби не мої «цабе»<br>Шеврон
