У сутінках лісу тліє листя,
і срібний туман тремтить над рікою.
Чорні дерева мовчки хиляться,
ніби слухають кроки ночі.
Крізь мертве місто проходять солдати,
їхні уста зламані тихим стогоном.
На заході багряно палають бані,
мов рани над темними дахами.
У полі холодніє осінній вітер,
і синя тиша сходить на землю.
Десь далеко дзвонить самотній дзвін —
так повільно згасає день.
І в темному серці ночі
тихо стоїть чиясь самотня душа.
Юрій Фінн
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
