Хто ми такі?
Чи ми ті люди що гуля поміж рядків,
Чи навпаки, читаємо їх
Чи ми і є оті рядки
Рядки веселі, бездоганні, сумлінні, плідні й …
А що, ще?
Що нам ще треба
Комусь тре плед
Кому книгу молоко із медом
А комусь просто, мед із молоком
Останній цвях забитий молотком у гріб, і скільки ти прожив щасливих діб?
А скільки днів ти прокричав й пробився в болі…
А ось тепер, дивись!
Ти вже на волі!
Чому не тішишся, чому ти не стрибаєш?
Прошу скажи мені що знову не вмираєш…
То це є привід теж!
Нове життя!
Нові думки без меж!
Ай, хай йде все лісом!
Помреш, бо ти, помру з тобою теж
Підемо разом, в мрії ми…
Та я ж казала почекай! Іду з тобою теж!
Підемо разом, тихо, у всесвіт, що без меж
– так знай, ми душі, вірять що, ми теж! Бо сутність наша, сутність є без меж!
Коляса Дарина
