Червоний, Зелений.

Кровить жахливо так червоним,
Кров стікає на траву зелену,
Та віддає смаком солоним,
Зберігає лиш вона "Таємну".

Через мене вмер,
Пішов по зеленій траві.
Так закінчився четвер,
Залишилося плакати червоній вдові,
Чию совість я ж тоді стер.
Марчик Перший