Щастя

В глибоку яму якось щастя впало,
Само не змогло вибратись ніяк,
Колись із ним таке уже бувало,
І рятував його завжди якийсь дивак.
В цей день три брати поруч опинились,
Здивовані до ями підійшли,
Над нею нахилились, подивились
І шанс свій упустити не змогли.
Спитало щастя, що вони бажають,
І старший купу грошей попросив,
Отримав гроші і сказав: «Мене чекають!»
І своїм шляхом далі потрусив.
Середній брат сказав, що хоче жінку
Красиву і найкращу на землі,
І вмить отримав найгарнішу дівку,
Із нею пішов далі по житті.
А щастя у молодшого питає,
Чого бажаєш ти, скажи мені?
Молодший брат на нього поглядає:
«А ти чогось бажаєш, а чи ні?»
Допоможи мені ти вибратися з ями,
Бо тяжко мені тут сидіти в ній,
Молодший руку простягнув і прямо
Це щастя витяг і продовжив шлях до мрій.
А щастя поруч з ним тепер трималось,
Полегшуючи труднощі буття,
Краса й багатство його не цурались
І супроводжували все його життя.

Віктор Мартинов