Я тебе чекав — та в серці також мріяв
Забути про усіх — та зовсім не зумів я.
Мої думки — такі про тебе, моя квітко,
Я розумію, що з тобою нам не гірко.
Я тебе кохав — та складно це сказати,
Почав собі під носом знову щось шептати.
Та клопоту багато десь тут, на цій землі,
Та ми з тобою знаєм, що навіть в чужині
Ми будемо любити, щоб зрозуміти нас,
І будемо ми вдячні за цей найкращий час.
Та розійтись потрібно — напевно, щось не так,
Але десь у серденьку я все ще про це знав.
Вань Соломія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
