Я-це тінь всього суспільства.
Я-це шепіт у гучному місті.
Поки що я-пусте місце,
У цій симфонії людей.
Но можливо я прославлюсь, і з колін я підіймусь, перед народом я з'явлюсь.
Можливо я і застрілюсь?
Ну, у світі все можливо!
Не вибираєм долю ми,
Вона-це не товар у магазині, не можна взяти і піти
Я знаю-люди мають право!
А чи маєм право ми?
Я про це напишу, можливо, десь, колись,
Коли слова підберу я, бо закінчились вже вони.
#амбасадорсарказму
Малий писака
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
