Ти завжди дурнем був, і ним же залишився
Час іде, а ти нічому не навчився
І попри всі твої життя роки
Ти далі робиш однакові помилки
Коли до тебе це дійде?
Коли ти зрозумієш,
Що дурість до добра не доведе
Ти з нею тільки тлієш
Ти тільки тлієш, не палаєш
Вдаєш, ніби не помічаєш,
Як розум твій гниє повільно
Ти ним уже не володієш вільно
Він, як і ти — стагнує швидко
На це дивитись важко й бридко
Не присвячений жодній меті,
Він помирає в муках у смітті
<br>Іван Хрущ
