А я без тями полюбила дощ

А я без тями полюбила дощ

А я  без тями полюбила дощ.
Холодний сильний дощ.
Холодні жовтневі вечори 
Де я  сижу, одна.
І чекаю… на дощ.

А дощ з ховає мої гіркі сльози на моєму  милому личці. 
І ніхто не побачить мене заплакану.
Ніхто не дізнається, що в мене на душі 
І що я зробила не так.

Я босими ногами побіжу полями, ти тільки сліди мої знайди.
Мене знайди. О ту дівчину під сильним дощем з хвилястим волоссям. 
Підійди до мене і ми разом будем стояти під дощем.
В навушниках буде грати  пісня під якою будем цілуватися.

Де ми будем разом мокрі, але такі щасливі.
Де ми будем дивитися на одне одного і читати по очах те що думаємо, те що відчуваємо, те що болить.
Я буду поруч навіть в той сильний дощ, вітри, зливи прикрию тебе від них. 
Тільки дозволь мені бути поруч, тримаючи тебе за руку міцно не відпускаючи тебе.
Бо тільки з тобою я полюбила без тями дощ.<br>Бойко Ангеліна