Ніхто не бачив її сліз

Ніхто не бачив її сліз,
Коли перші бомби падали.
Очі наче скам'янілих її,
Як село коов' ю захлиналось.
Спокійно на страх і живу руїну
Вона стояла і дивилася.
Боліло серце за Вкраїну
І у сльозах воно душилось.
Вона стояла, наче з бронзи злита
До грудей пригортаючи сина,
Тихо мовила:"Клянусь, я буду мстити
За чоловіка, брата й Батьківщину"...